«Україна — це я! — Так має сказати собі кожен з нас і усвідомити, що своїм життям і своїми вчинками кожен з нас формує життя країни»
«Майдан — це не адреса, це стан душі ...»
«Пішла в декретну відпустку по догляду за країною ...»
«...У кожної людини є Душа. Душа - добра і світла. Коли Душа пробуджується - людина Творить або Любить. Якщо Душа спить - панують байдужість і розрахунок...»
«...Потрібно навчити населення першим ознаками небезпечного захворювання, мотивувати до дії - походу на обстеження і зацікавити людину донести отримані знання своїм близьким людям...»
Гіацинтове сонце
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Кардинал Любомир Гузар:
«Багатство не гріх, але дуже велика спокуса, якій небагато людей вміє опертися. Не дати спокусі здолати себе може тільки людина, котра вміє бути багатою — тобто здатна стати над грішми, не даючи їм над собою запанувати…»
Ліна Костенко
«Що доля нелегка, – в цім користь і своя є, Блаженний сон душі мистецтву не сприяє...»
«...Для мене медицина - це тільки розум, де все чітко і емоціям немає місця, на них немає права. Адже пацієнти чекають від мене не співчуття та сліз, а єдино правильного рішення, котре збереже їхнє життя та здоров'я. Права на помилку я собі не даю, і того самого вимагаю від всіх тих, хто зі мною працює...»
«...В моїй сім'ї від мене ніколи не вимагали бути лікарем. Від мене завжди вимагати бути людиною. Людиною освіченою, культруною та розумною. І - реалізувати себе в цьому світі відповідно до свого призначення...»
«Замок-музей Радомисль» створений для того, щоб кожен бажаючий прийшов сюди і зміг відродити та "реставрувати" власну душу.»
«Мені дуже хотілося б, щоб книга виходила гарною, щасливою, ніжною, сумною, закоханою, казковою, смішною, колючою, злою, а головне - Справжньою - такою, яку хочеш дарувати тим, в кого віриш, і тим, кого любиш...»
«Бо так багато душ ще сплять ...
Але так багато віршів ще не проспівано.»
Марафон здоров`я
Їду по всій Україні, дивлюся в очі тисячам жінок, які опинилися в ув'язненні, сотням тисяч дітей-сиріт, співаю лікарям, викладачам ... «Було нам важко і було нам зле ...» - в тій країні, де люди, які творять, вчать, лікують, втратили навіть надію на гідне життя. «Я, що прийшла у світ не для корид ...»: прокиньтеся, скиньте пелену з очей, не мовчіть, не терпіть. Сійте добро, викорінюйти несправжнє в собі.