Можна розвалити армію, зруйнувати державні інститути, підірвати економіку — але неможливо перемогти цілий народ. Особливо, якщо цей народ здатен народити десятки і сотні тисяч синів та дочок, готових пожертвувати власним життям за свободу та незалежність країни.

14 березня — День українського добровольця. Саме в ці дні чотири роки тому перші загони добровольців з Майдану відправилися на схід країни боронити нашу землю від ворога.

Багатьох з них я знала особисто і стояла з ними пліч-о-пліч на Майдані. Багатьох з них вже немає в живих. Вони не ховалися за спини інших і ціною власного життя зберегли для нас державу та дали можливість боротися далі за побудову країни нашої мрії.

На моє переконання, добровольчий рух зробив набагато більше, ніж утримання лінії фронту на сході та звільнення міст та сіл Донбасу. Він продемонстрував агресору, що навіть у випадку окупації український народ не припинить спротив.

Захопити територію часто буває набагато легше, ніж її утримати. Наші добровольці показали, що втримати Україну — не вдасться жодному ворогу! І, можливо, тим самим запобігли набагато більш масштабній війні.

Ми маємо завжди пам’ятати їхню визначну роль в новітній історії України, підтримувати їх та родини загиблих побратимів, брати з них приклад патріотизму та відваги!

Дякую всім учасникам добровольчого руху за їхній відчайдушний подвиг та самопожертву! Ви є хребтом нації, її стрижнем, який робить нас єдиними, сильними та гідними!

Зі святом вас, дорогі наші захисники! Хай береже вас Бог! Слава Україні! Героям слава!

Поділитися в соціальних мережах: