Кожної доби, поки депутати вагаються з прийняттям закону про трансплантацію, в Україні помирає 9 людей, так і не дочекавшись пересадки органів. Ці втрачені людські життя — ціна байдужості можновладців.

Для порятунку життя людей нам потрібно якнайшвидше прийняти необхідну правову базу та розпочати роботу, яка забезпечить безпеку трансплантацій — створити єдиний реєстр пацієнтів, систему моніторингу потенційних донорів, підготувати трансплант-координаторів, забезпечити лікарні необхідним обладнанням та впровадити зрозумілу і прозору схему отримання згоди громадян на посмертне донорство.

Мій законопроект №2386а-1 про трансплантацію повністю готовий до другого читання — з усіма правками та пропозиціями від фракцій та груп. Але його й досі не може підтримати депутатська більшість, аргументуючи це надуманими причинами. Мовляв, вони не будуть за нього голосувати, поки не буде проголосовано закон про Антикорупційний суд, не буде відновлена справедливість у державі, не піднімуть зарплати та пенсії.

Та яке відношення мають ці питання до порятунку життя людей? У передвиборчих ігрищах політикани кожної хвилини торгують смертями наших свіввітчизників. І через це наші лікарі щороку, замість понад 5000 тисяч необхідних операцій, і надалі проводитимуть лише близько 130.

Між тим Україна щороку витрачає мільйони доларів для проведення трансплантацій нашим громадянам за кордоном. Замість того, щоб розвивати вітчизняну медицину, ми інвестуємо наші гроші в розвиток інших країн.

Для прикладу, за кошти, які Україна перерахувала іноземним клініками на лікування наших громадян у 2013-2015 роках (2,431 мільйони доларів та 612,2 тисячі євро), було зроблено 6 трансплантацій кісткового мозку, 8 трансплантацій серця, 5 — печінки та 18 — нирки.

При налагодженій системі трансплантації в Україні за ці кошти можна було б провести 1122 пересадки серця, 116 — печінки та 5623 — нирки.

Наразі я переконую своїх колег відкинути політичні амбіції та підтримати законопроект, який є професійним, виваженим, аполітичним і спрямованим виключно на збереження життя українців. Нас залишилося так мало, давайте дбати один про одного!

Поділитися в соціальних мережах: