Серед них мої хресні батьки — колишні політичні в'язні Надія Світлична і Євген Сверстюк, моя прабабуся — народоволка Софія Богомолець і генерал-хорунжий УНР Вадим Богомолець, і ще ті 16 хлопців з небесної сотні, які померли від куль снайперів на моїх руках на Майдані. Я точно знаю, що всі вони віддали своє життя за гідну, сильну, незалежну Україну, яку неможливо збудувати без поваги до Конституції.

Також я знаю, що люди, які писали нашу Конституцію, — не були найманцями олігархів і маріонетками кланів, вони писали наш Основний Закон саме з метою побудови сильної, справедливої і незалежної держави. І він в нас вийшов дійсно чудовим.

Проте за час роботи у парламенті я змушена була ставати свідком масового і неодноразового ґвалтування Конституції, коли депутати свідомо порушували Основний Закон нашої країни, не задумуючись про страшні віддалені наслідки своїх вчинків.

Замість того, щоб неухильно дотримуватися Конституції, поважати її і виконувати — народні обранці десятки, а то і сотні разів паплюжили Її , голосуючи за закони, які розхитують нашу державність.

Останній кричущий приклад — відомий урядовий законопроект про фактичне впровадження платної медицини, названий ними “медреформою”, порушував одразу кілька статей Конституції України. Але це їм не завадило його прийняти.

Борці за "єврогігієну" у парламенті, які нібито активно боряться з кнопкодавами — дружньо закрили очі як на порушення Конституції, так і на конпкодавство — адже воно комусь просто дуже було потрібне...

Сьогодні ми знову почуємо від цих людей багато гучних та пафосних промов про те, яка в нас гарна Конституція, і як вона гарантує наші права. Люди, які паплюжили та нехтували Основним Законом, будуть захоплено вітати нас зі святом.

Це лицемірство і фарс, на жаль, стали невід’ємною частиною сучасного політичного класу в Україні.

Конституція порушується постійно, на найвищому державному рівні. Вона стала зручним інструментом для влади, який можна витягнути, коли це потрібно, а можна і сховати до шухляди, коли ця Конституція заважає приймати потрібні їм рішення.

Тому справжнє свято, справжній День Конституції в Україні настане тоді, коли Парламент, Уряд і всі гілки влади почнуть її виконувати. А якщо не можемо виконати — потрібно це визнати і всім разом почати писати нову Конституцію. Тільки таким може бути шлях до побудови сильної і гідної країни, де повага до Конституції є імперативом для кожного.

І цей день прийде разом зі зміною політичних еліт в Україні.

Поділитися в соціальних мережах: