Робоча зустріч з Головою моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Fiona Frazer Фіоною Фрейзер залишила відчуття ефективної співпраці. Але після ознайомлення зі звітами моніторингової місії - відчуття кардинально змінилися...

В звітах ООН прописані дуже чіткі рекомендації для Кабінета міністрів України, які в більшості своїй не виконані. Так, ані українці, ані світова спільнота досі не знають всіх обставин трагедії, яка відбулася у лютому 2014 року під час масових розстрілів людей на Майдані. Розслідування, фактично, було саботоване, відповідальності ніхто з організаторів масових вбивств не поніс.

Ще одна болюча тема — трагедія під Іловайськом. Суспільство досі не знає всіх обставин трагедії, винні не покарані. Для розслідування всіх обставин трагедії ООН рекомендувала відновити у Верховній Раді ефективну комісію або створити нову та опублікувати звіт про свої висновки. Нічого цього зроблено не було. Верховна Рада і Кабмін ніби не помічають рекомендацій ООН. Хтось дуже не хоче, щоб правда про Іловайськ стала доступною широкому загалу.

Забуті українською владою не тільки учасники Революції гідності та бійці АТО, а й цивільне населення, постраждале у зоні бойових дій. Згідно з рекомендацій ООН, уряд мав визначити комплексну державну політику та розробити дієвий механізм правового захисту та відшкодування для цивільних, які були поранені, та для родичів загиблих. Жодних результатів немає.

Так само не створено скоординовану систему реєстрації майна, знищеного і пошкодженого в ході бойових дій, відтак — не створено і реєстру, спираючись на який уряд мав би задіяти механізм відшкодування за пошкоджене або зруйноване житло. Люди кинуті напризволяще зі своїми проблемами, і це — очевидний факт порушення прав людини з боку держави.

Сьогодні держава не намагається відновити справедливість, не опікується своїми постраждалими громадянами, і цим вимушені займатися волонтери.

Я розповіла пані Фіоні про створену за моєю ініціативою систему з ДНК-ідентифікації загиблих у зоні бойових дій, завдяки якій вже вдалося встановити особи сотень людей. Ще один наш громадський проект — платформа “Люди допомагають Людям”, завдяки якій пряму адресну допомогу змогли отримати сотні сімей загиблих на фронті на мільйони гривень. Але це — крапля в морі, і системно вирішити цю проблему може лише держава.

Ще одна тема, якої ми торкнулися — це порушення прав людини у сфері надання медичних послуг. Внаслідок впровадження “медреформи” в Україні відбувається тотальне згортання соціальної медицини, у найбільш проблемних напрямках, таких як онкологія, діабет, серцево-судинні хвороби — спостерігається катастрофічне недофінансування, а частка ВВП, що виділяється на охорону здоров’я — є мізерною.

Сьогодні — майже через 5 років після Революції гідності — чиновники знову ігнорують людей і їх потреби. Вони розслабилися, знахабніли і почуваються панами на нашій землі. Вже і ООН для них - не великий авторитет.

Вірю, що це ненадовго, і дуже скоро ми зможемо вказати їм на двері. А на декого — чекатимуть розслідування та кримінальна відповідальність.

 

Поділитися в соціальних мережах: