Завдяки представленим іконам можна простежити усе життя Пресвятої Діви починаючи від Зачаття аж до Успіння. Особливими є сюжетні ікони, серед яких Почаївська Богородиця, Печерська, Києво-Братська, Охтирська, Козельщанська та інші. Є декілька сюжетів, на чиє створення вплинуло західноєвропейське мистецтво. До таких ікон відноситься, наприклад, «Богородиця Плачуча» рідкісний і загалом нехарактерний сюжет для православної традиції який є варіацією на виключно католицький сюжет Pieta. Поціновувачі сакрального мистецтва знайдуть тут у тому числі й ті образи, які однаково шануються різними конфесіями - православна ікона Божої Матері Ченстоховська вважається головною святинею католицької Польщі, а також ікони, які мають іноземне походження, але шануються в Україні: Богородиця Іверська, ікона Казанської Божої Матері. Звертає на себе увагу шита сріблом ікона «Утамуй мої печалі». До неї звертаються в скорботі, горі, а також щоб позбутися гріховних пристрастей. А от до Богородиці Пряжівської звертаються за зціленням жіночих хвороб і безпліддя.

Як стверджує засновник історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Ольга Богомолець, найскладніше був вибір образів, адже в приватній колекції фундатора комплексу Богородичних ікон більше тисячі, тому на формування експозиції потрібно було понад рік часу. «З моменту створення музею ми прагнули сформувати експозицію присвячену Богородиці, котра безперечно займає особливе місце в пантеоні святих українського народу. При формуванні Богородичної зали відчувала особливу відповідальність. В українській іконописній школі існує стільки сюжетів присвячених Діви Марії, що найважче було із тисячі образів вибрати ті, які врешті побачать відвідувачі нашого музею. Всі ці ікони намолені не одним поколінням українців, ці образи живі! Ми б дуже хотіли, щоб кожен відвідувач відчув цю позитивну енергетику, яку випромінюють образи, щоб люди, які пройдуть через цю залу вийшли звідси духовнішими та добрішими»,- зазначила Ольга Богомолець.

В урочистому відкритті експозиції взяли участь представники місцевої влади та духовенства, народні депутати України, представники наукової та культурної еліти України, мистецтвознавці та громадські діячі, іноземні гості, серед яких громадянин Франції, нащадок славетного роду українських промисловців і меценатів Терещенків Мішель Терещенко, який висловив глибоке захоплення від побаченого. Високо оцінила працю колективу музею і голова синодального відділу Української православної церкви матушка Серафима: «Я була просто вражена, така експозиція може зробити шану будь-якому, в тому числі і державному музейному закладу».

Поділитися в соціальних мережах: